У яких областях України найчастіше карають за корупцію, — Опендатабот
Пік падіння кількості справ припав на 2022–2023 роки, коли подання декларацій було необов’язковим, а процедури — відтерміновані. Після повернення обов’язкового декларування у 2024-му статистика знову пішла вгору.
Торік суди винесли майже 5 тисяч рішень, адже потрібно було подати не лише актуальні, а й пропущені раніше декларації. Це і вплинуло на різке зростання кількості рішень у 2025 році.
Найбільше вироків цьогоріч винесли у Вінницькій області — 182 рішення, що становить 9% від усіх справ. Далі йдуть: Одеська (168), Львівська (147), Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Більшість рішень, а саме 73%, стосуються порушень фінансового контролю. Інакше кажучи, чиновники або не подають декларації, або заповнюють їх з помилками. Таких справ за рік стало уп’ятеро більше — ймовірно, через накопичення перевірок за попередні роки.
Натомість справ за хабарі поменшало майже вдвічі — нині їх лише 347. Ще менш поширені правопорушення, пов’язані з конфліктом інтересів — таких рішень цьогоріч лише 70. Це майже на 80% менше, ніж торік.
Попри активізацію судів, 97% вироків завершуються штрафом. Лише 44 особи отримали реальні строки позбавлення волі. Розмір штрафів суттєво коливається — від 850 грн до 680 тисяч грн. Те саме стосується й тюремних строків: мінімум — рік, максимум — 10 років.
Найбільший штраф цього року отримав аспірант музичної академії з Києва. Він за гроші пропонував іноземним студентам допомогу у вступі, навчанні й навіть захисті робіт. Його оштрафували на 680 тисяч грн.
А найсуворіше покарання — 10 років позбавлення волі — суд призначив військовослужбовцю із Сумської області. Сержант, який відповідав за матеріальне забезпечення, привласнив пристрій нічного бачення та тепловізор і намагався їх продати.
Людина, яка потрапила до Єдиного реєстру корупціонерів, залишається там довічно. Винятки — лише у разі скасування судового рішення або постанови, або якщо особа брала участь у захисті держави під час війни. У решті випадків — запис залишається назавжди. Навіть якщо це дрібне адміністративне порушення, наприклад, затримка з поданням декларації.
Однак 24 квітня 2025 року Європейський суд з прав людини ухвалив резонансне рішення у справі "Ситник проти України" (заява №16497/20). Суд визнав, що довічне перебування у Реєстрі корупціонерів порушує право на повагу до приватного життя. У рішенні зазначено, що це негативно впливає на репутацію людини та підриває довіру до її професійної діяльності.
Наразі на підписі у Президента перебуває законопроєкт, який передбачає: особи, які вчинили адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, перебуватимуть у Реєстрі не довічно, а лише 1 рік.
Правоохоронці затримали двох радників Нетаньягу за підозрою в корупції
Распечатать
