Сірий кардинал у тіні: чому у розслідуванні проти Комарницького не згадують Владу Молчанову?

Про це пише портал "Антикор".
Це виглядає ще більш дивним, позаяк п’ять років тому, коли через Гео Лероса злили вміст комп’ютера Дениса Комарницького, прізвище власниці компанії Stolitsa Group уже спливало. У контексті так званих «понятійок», де високі сторони в особі Дениса Комарницького та Владислави Молчанової домовлялися про схеми дерибану столичних земель і принципи розподілу прибутку.
Флешку з відповідною інформацією Гео Лерос нібито отримав із рук когось із співробітників СБУ, а на ній і були ті самі «понятійки», у яких фігурував Комарницький і великі київські девелопери, зокрема Влада Молчанова. Насправді «флешка Лероса» - наслідок боротьби тодішнього голови ОПУ Андрія Богдана з групою Андрія Єрмака за контроль над Київрадою та будівельним ринком столиці. З рук останніх і отримав Гео Лерос свій компромат, а проти Дениса Комарницького тоді було порушено кримінальну справу.
У цій справі фігурувала і Влада Молчанова, але закінчилося воно тоді нічим. Точніше – повним провалом. Тому що Андрій Богдан свою боротьбу програв, з негласного поста «смотрящего» за будівельним і земельним ринком Києва змістили Вадима Столара, а на його місце став Денис Комарницький. Змінився і глава ОПУ. Що сталося зараз і чому Денис Комарницький пустився навтьоки – питання відкрите, але серед матеріалів розслідування його діяльності як «смотрящого» за столичним ринком девелопменту цього разу прізвище Молчанової поки що не спливало.
Хоча саме в ці роки Влада Молчанова сильно зміцнила свої позиції у бізнесі загалом і будівельному бізнесі зокрема. На «флешці Лероса» її прізвище згадувалося у контексті забудови території заводу «Коммаш» у центрі Києва, на вулиці Васильківській. Згодом замість прізвища Комарницького в цьому «документі» з’явилося прізвище Степана Черновецького, але суть від цього не змінилася.
Проте, як вже згадувалося вище, в результаті підкилимової боротьби на Банковій кримінальна справа щодо Дениса Комарницького розвалилася. І він продовжив займатися «розруленням» проблем навколо земель столиці та налагодженням кооперації між київськими бізнесменами. Влада Молчанова в результаті його діяльності увійшла до першої п’ятірки столичних девелоперів. Як заявляв свого часу один із депутатів Київради на умовах анонімності, «Денис вирішує питання, Влада будує. Зараз це основні «сірі кардинали» у Києві. У Комарницького хороші стосунки з Кличком і активна взаємодія з його командою».
Хоча основним активом Влади Молчанової вважається Stolitsa Group, вона має частку в bUd Development, який зводить у Києві житлові комплекси максимально близько до метро і транспортних розв’язок. Інформацію про власників девелопера приховують, але відомо, що партнерами Влади Молчанової в bUd Development є Вадим Столар та Ігор Кушнір, колишній президент «Київміськбуду». Серед об’єктів bUd Development – ЖК Symbol, ЖК «Зарічний», ЖК «Французький квартал 2», ЖК Salut, ЖК Oasis, ЖК Арсенал House тощо. Варто згадати, що у 2020 році СБУ проводила в офісах bUd Development обшуки у зв’язку з відкритим кримінальним провадженням. Утім, справа ця закінчилася так само, як і справа Комарницького.
Stolitsa Group будувала ЖК «Отрадний», «Варшавський мікрорайон» та «Варшавський Плюс», а загальний портфель компанії – майже півтори сотні об’єктів. І ось тут саме і спливає прізвище Дениса Комарницького. Тому що більшість об’єктів, які будувала Stolitsa Group, були побудовані на землях, отриманих девелопером досить дивним способом, і супроводжувалися гучними скандалами.
Серед найвідоміших схем, які протягнув Комарницький в інтересах Молчанової – затверджений у 2021 році так званий ДПТ (Детальний план території) Мінського масиву, згідно з яким Влада Молчанова отримала право на забудову території колишнього тепличного господарства «Пуща-Водиця». Офіційний інвестор розробки ДПТ Мінського масиву – ТОВ «Датоліт», афілійоване із забудовником «Столиця груп» і його бенефіціаркою Владиславою Молчановою. Молчанова отримала право звести тут 19 будинків заввишки 26 поверхів.
Хоча по факту незаконного відчуження земель господарства «Пуща-Водиця» і було відкрито кримінальне провадження № 12019000000001057, в якому фігурувала і Влада Молчанова, це не завадило будівництву. Як саме розподілялися частки і прибутки Молчанової та Комарницького в цьому проєкті – не відомо, але Комарницький успішно вирішив питання щодо дозволу на будівництво.
У зв’язку з відчуженням земель ДП «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”» розслідувалася кримінальна справа за фактом будівництва на проспекті Правди ЖК «Варшавський мікрорайон». Забудовником виступала Stolitsa Group. Кримінальну справу в цьому відношенні також було розвалено. Але в ньому також спливали прізвища Дениса Комарницького та Влади Молчанової.
Наступним скандалом, в якому знову спливли прізвища Комарницького та Молчанової, стали недобудовані об’єкти збанкрутілого банку «Аркада», які взялася добудувати Stolitsa Group. Одним із таких об’єктів став екопарк на столичних Осокорках, за який теж взялася Stolitsa Group.
Тут спочатку пішли в хід озброєні «тітушки», а потім підключився Денис Комарницький, який провів через Київраду ДПТ. Тобто той самий «Детальний план території», за яким девелопери, користуючись лазівкою в законодавстві, отримували право на забудову вподобаних земель.
Справа в тому, що в кожному місті повинен існувати Генеральний план забудови, де розробляється комплексний план забудови міста. Ідеться не тільки про житло: у Генплані передбачено все – дороги, школи, торговельні об’єкти тощо. Усе це прив’язується до інфраструктури та детально опрацьовується. Існує Генплан і в Києві. Але йому вже багато років, тому розробляється новий. А поки він не затверджений, у хід йдуть ті самі ДПТ, які вносять корективи в старий Генплан. Приймаються ці ДПТ в абсолютно ручному режимі, але дають законне право відчужувати землі та зводити на них різні об’єкти.
Цю схему успішно застосовував ще Леонід Черновецький, потім на неї «сів» Вадим Столар, а після нього естафету підхопив Денис Комарницький. Владислава Молчанова була не єдиною, кому «допомагав» Комарницький. Але саме завдяки плідній співпраці з ним будівельні компанії Влади Молчанової у 2021 році посіли друге місце в топі столичних забудовників.
Після втечі Дениса Комарницького та нової кримінальної справи щодо нього схема на паузі. Ні, вона не зламана. Просто тепер у Києві буде новий "смотрящий" за будівельно-земельним ринком. Схема перейде в його ведення. Як у неї впишеться Влада Молчанова – поки говорити зарано. Але, судячи з того, що її прізвище ніде не виникало в офіційних повідомленнях стосовно розслідування щодо Дениса Комарницького, можна припустити, що вона зі схеми не випадає. Це – як мінімум.
Ізраїль оголосив закритою військовою зоною територію на кордоні з Ліваном
Распечатать